Процес автоматизації має три рівні складності.
Ми маємо змогу автоматизувати роботу інженерних мереж та обладнання на різних рівнях контролю та управління.
Перший рівень – це різноманітні контролюючі прилади й датчики, які встановлюються на робочих механізмах. Їх ми використовуємо для збору інформації й передачі на прилади управління.
На другому рівні знаходяться керуючі прилади, програмуючі контролери. Вони надають можливість нашому інженеру регулювати певні параметри роботи інженерних систем. Наприклад, налагодити температуру охолодження або встановити параметри витяжки.
У цілому вони збирають інформацію, обробляють її, управляють механізмами – виконують автоматичне логічне управління.
Найвищий, найскладніший рівень – це єдина система управління й моніторингу всім автоматизованим обладнанням.
Система управління прописана в спеціальних програмах, що встановлюються на базі комп′ютера. Її завдання – слідкувати, наскільки коректно працюють усі прилади й система в цілому. Також вона веде статистичний облік даних за заданими періодами, - це може стати в нагоді під час налагодження самої системи.
Опираючись на аналіз даних моніторингу, ми можемо стверджувати, що автоматизація інженерних систем не лише підвищує якість їхньої роботи, а й дозволяє знизити енергоспоживання об′єкта до 50%.
Тільки автоматизація холодопостачання дає можливість отримати економію енергоресурсів у середньому від 30 до 45%.
Автоматизація вентиляції дозволяє підтримувати необхідну температуру й вологість повітря, мати декілька рівнів фільтрації. Крім цього, автоматизація системи вентиляції дозволяє суттєво економити енергоресурси, завдяки можливості повторного використання тепла, наявного в приміщенні.
У системі кондиціонування повітря автоматизація надає додаткові можливості для економії. Адже відомо, що в холодну пору року, особливо в період міжсезоння, кондиціонер дуже ефективно може працювати в режимі теплового насоса.
Раціонально використовувати електроенергію допомагає впровадження автоматизації освітлення. При цьому світлові елементи автоматично вмикаються й вимикаються тільки тоді, коли це необхідно.
Таким чином, упровадження автоматизованих інженерних систем надає можливість забезпечити оптимальність режимів роботи й завантаженості обладнання, підвищує ступінь контролю всіх систем. Також дозволяє в автоматичному режимі проводити збір, аналіз, збереження й висвітлення інформації про технічний стан систем. У підсумку, автоматизація значно підвищує ефективність і якість роботи всіх інженерних систем. Окупність затрат у автоматизацію інженерних систем, зазвичай, складає від 6 місяців до 2-х років.
Розділ не знайдений.